Генетичні захворюванняОрганічні ацидемії Органічні ацидемії (органічні ацидуріі) - це термін, який використовується для класифікації групи метаболічних розладів, під час яких порушується нормальний метаболізм амінокислот, особливо амінокислот з розгалуженими ланцюгами, в наслідок чого в організмі накопичуються відповідні кислоти (амінокислоти), чого, при нормальному функціонуванні організму не відбувається. До амінокислот з розгалуженим ланцюгом належать: ізолейцин, лейцин і валін. Поняття органічні кислоти включає в себе амінокислоти та жирні кислоти з непарною кількістю атомів вуглецю, які накопичуються в організмі внаслідок цього захворювання.
Виділяють чотири основних типи органічних ацидемій:
- метилмалонова ацидемія;
- ізовалеріанової ацидемія;
- хвороба кленового сиропу (лейциноз);
Діагностика і симптоми Органічні ацидемії зазвичай діагностують ще в дитинстві. Вони характеризуються екскрецією із сечею великої кількості органічних кислот, або ж, внаслідок порушення метаболізму, у сечі з’являються ті кислоти, які не повинні там міститися в нормальних умовах. Діагноз ставлять після того, коли в результаті проведення газової хроматографії та масової спектрометрії в сечі виявляють нехарактерні за структурою відповідні органічні кислоти. За одних захворювань аналіз сечі завжди порушений, а за інших нехарактерні речовини з’являються в сечі лише час від часу. Багато з органічних ацидемій виявляються у новонароджених під час скринінгу з допомогою масової спектрометрії. Ці захворювання класифікуються відповідно до їх впливу на організм (від тих, що піддаються лікуванню до тих, які призводять до смерті хворого) і, зазвичай, впливають більше ніж на одну систему органів, найчастіше хвороба вражає центральну нервову систему.
Основними діагностичними ознаками цієї групи захворювань є: неврологічні порушення і затримка фізичного та розумового розвитку та пов’язані з ними симптоми, починаючи від поганого апетиту дитини і закінчуючи уповільненням фізичного розвитку, млявістю, блюванням, зневоднюванням, недоїданням, гіпоглікемією, гіпотонією, метаболічним ацидозом, кетоацидозом, гіпераммоніємією, і якщо хворого не лікувати, то такі зміни можуть мати фатальні наслідки.
Причини
Більшість органічних ацидемій виникають в результаті мутації аутосомних генів, які відіграють важливу роль у метаболізмі амінокислот. Наявність дефектних генів призводить до порушень метаболізму із накопиченням відповідних кислот, що призводить до виникнення симптомів як неврологічного, так і фізіологічного характеру. Адже, відбувається порушення здатності до синтезу ключових ферментів, необхідних, для засвоєння конкретної амінокислоти або груп амінокислот організмом, що в свою чергу призводить до виникнення ацидемії, яка здійснює токсичний вплив на системи органів. Більшість з ацидемій успадковується аутосомно-рецесивним шляхом. Лікування Лікування або ж мінімізація впливу різних органічних ацидемій дуже відрізняється одне від одного. Для лікування всіх ацидемій немає ефективних ліків, проте в деяких випадках лікування включає в себе наступні рекомендації: низькобілкову (високовуглеводну) дієти, внутрішньовенні вливання препаратів або замінників амінокислот, вітамінних добавок, карнітину, які стимулюють анаболізм, а в деяких випадках використовуються гастральні зонди для ентерального харчування. Детальніше з інформацією можна ознайомитися у статтях про відповідне захворювання. <<<
Алькаптонурія
Гістидинемія
Гомоцистинурія
Полікістозна хвороба нирок
Хвороба Вільсона – Коновалова
Cиндром Марфана (Хвороба Марфана)
X-зчеплений іхтіоз
Анемія Фанконі
Аргініносукцинатна ацидурія
Бета-таласемія
Бічний аміотрофічний склероз (частина друга)
Бічний аміотрофічний склероз (частина перша)
Галактоземія
Гемоглобін Е
Гемоглобін С
Гемохроматоз
Глікогенози
Дальтонізм (частина друга)
Дальтонізм (частина перша)
Дефіцит 3-гідкрокси-метил-глутарил КоА ліази
Дефіцит 3-метилкротоніл-коензим А карбоксилази
Дефіцит альфа 1 антитриптисину
Дефіцит бета-кетотіолази
Дефіцит біотинідази
Дефіцит дигідропіримідин дегідрогенази
Дефіцит довголанцюгової ацил-коензим А дегідрогенази
Дефіцит коротколанцюгової ацил-коензим А дегідрогенази
Дефіцит метилентетрагідрофолат редуктази
Дефіцит прекалікреїну
Дефіцит синтетази голокарбоксилази
Дефіцит фактора ХІ
Ентеропатичний акродерматит
Іміногліцинурія
М'язова дистрофія Дюшена
Муковісцидоз
Нейрофіброматоз
Органічні ацидемії
Первинний системний дефіцит карнітину
Перманентний неонатальний цукровий діабет
Перонеальна дистрофія Шарко-Марі -Тута (частина друга)
Перонеальна дистрофія Шарко-Марі-Тута (частина перша)
Пропіонова ацидурія
Псевдополідистрофія Гурлера
Серповидно-клітинна анемія (частина друга)
Серповидно-клітинна анемія (частина перша)
Синдром Ангельмана
Синдром Бартера
Синдром Блума
Синдром Дабіна Джонсона
Синдром Дауна (частина друга)
Синдром Дауна (частина перша)
Синдром Едвардса
Синдром Клайнфельтера-Рейфенштейна-Олбрайта
Синдром котячого крику (5р)
Синдром Кріглера Найара
Синдром Леша-Наяна
Синдром Лойса-Дітца
Синдром Патау
Синдром Прадера-Віллі
Сімейна вегетативна дисфункція
Сімейна гіперхолестеринемія
Тирозинемія
Тирозинемія І типу
Тирозинемія ІI типу
Тирозинемія ІIІ типу
Фенілкетонурія (ФКУ)
Фруктоземія
Хвороба I клітин
Хвороба Гірке
Хвороба Дауна
Хвороба Канавана
Хвороба кленового сиропу
Хвороба Краббе
Хвороба Німана – Піка
Хвороба Тея-Сакса (друга частина)
Хвороба Тея-Сакса (перша частина)
Хвороба Фабрі
Хвороба фон Віллебранда
Хвороба Хантінгтона
Целіакія (частина друга)
Целіакія (частина перша)
Церебротендінальний ксантоматоз
|