На головнуНаписати намКарта сайту

Останні публікації


Останні новини

Protected by Copyscape Plagiarism Detection

Генетичні захворювання

 
Хвороба кленового сиропу
      Хвороба сечі кленового сиропу (англ. MSUD, укр. ХСКС) (інша назва захворювання – кетоацидурія з розгалуженим ланцюгом або лейциноз) – це аутосомно-рецесивне порушення обміну речовин, що спричинене порушенням метаболізму амінокислот з розгалуженим ланцюгом. Цей розлад є одним із видів органічних ацидемій. Свою назву, захворювання отримало від специфічного солодкого запаху сечі у хворих немовлят. 

     Діагностика і симптоми 
 
    ХСКС викликана дефіцитом комплексу дегідрогенази альфа-кетокислот з розгалуженим ланцюгом (BCKDC), внаслідок чого в крові та сечі відбувається накопичення амінокислот з розгалуженим вуглецевим ланцюгом (лейцину, ізолейцину і валіну) та токсичних продуктів їхнього метаболізму. 
 
    Захворювання характеризується наявністю солодкого запаху сечі у маленьких дітей (запах аналогічний запаху кленового сиропу). При народженні у дітей немає жодних видимих ознак захворювання. Проте, якщо розлад не лікувати, то у хворих виникають серйозні пошкодження головного мозку, які можуть призвести до смерті ураженої дитини.

  Основні симптоми ХСКС (які проявляються майже одразу після народження):

  •  - поганий апетит,
  •  - блювання,
  •  - зневоднювання,
  •  - млявість,
  •  - гіпотонія,
  •  - судоми,
  •  - гіпоглікемія,
  •  - кетоацидоз,
  •  - опістотонус,
  •  - панкреатит,
  •  - кома і різноманітні неврологічні порушення. 

     Класифікація 

    ХСКС поділяється на декілька типів, які виділені відповідно до ознак і симптомів, або згідно з генетичними причинами. Найбільш поширеною і важкою формою захворювання вважається класичний тип, який проявляється одразу після народження. Інші форми можуть виникати дещо пізніше і, як правило, прояви цих типів легші і менш важкі. Проте, при відсутності належного лікування ХСКС у всіх випадках призводить до виникнення поважних психічних та фізичних відхилень.

     Є кілька видів захворювання: 

  •  - класична (важка) ХСКС; 
  •  - проміжна ХСКС; 
  •  - періодична ХСКС; 
  •  - тіамін чутлива ХСКС; 
  •  - ХСКС з дефіцитом E3 і лактоацидозом (накопиченням молочної кислоти).

     Лікування 

   Утримання ХСКС під контролем вимагає ретельного моніторингу хімічного складу крові і включає в себе як спеціальні дієти, так і часте проведення відповідних аналізів. Харчування хворих на ХСКС повинно містити мінімальний рівень амінокислот лейцину, ізолейцин і валіну – для уникнення пошкоджень нервової системи. Але, зважаючи на те, що ці три амінокислоти необхідні для належного виконання метаболічних функцій організмом (у всіх людей), то сьогодні використовуються спеціальні білкові препарати, які містять замінники амінокислот і, відповідно, дозволяють утримувати рівень амінокислот на безпечному рівні, не завдаючи при цьому шкоди організму. 

  Саме ці препарати (деякі з яких вже використовуються, а деякі лише проходять відповідні клінічні випробування) дозволяють хворим на ХСКС нормально харчуватися без шкоди для здоров’я. Зазвичай, хворі на ХСКС потребують консультації дієтолога, адже вони повинні дотримуватися специфічного режиму харчування постійно. Проте, при дотриманні всіх вимог та постійному контролі, уражені хворобою сечі кленового сиропу мають змогу жити здоровим, нормальним життям без неврологічних відхилень, які можуть виникнути під час хвороби. 
 
    Генетична поширеність
 
  Хвороба сечі кленового сиропу уражає приблизно 1 особу з 180000 новонароджених. При поширенні цього захворювання важливе значення має ефект засновника. Частіше хвороба зустрічається серед дітей амішів, менонітів і євреїв.  
   ХСКС спричиняють мутації в наступних генах:
 
  •  - BCKDHA (OMIM - 608348); 
  •  - BCKDHB (OMIM - 248611); 
  •  - DBT (OMIM - 248610); 
  •  - МР (OMIM - 238331).

     Саме ці чотири гени кодують білки, які контролюють діяльність комплексу альфа-кетокислот дегідрогенази з розгалуженим ланцюгом (BCKDC). Цей комплекс, як вже було сказано, відіграє важливе значення при розщепленні амінокислот лейцину, ізолейцину і валіну, які присутні у багатьох продуктах харчування (особливо в тих, які багаті на білок, наприклад молоко, м'ясо і яйця). 

   Мутації в будь-якому з цих генів зменшують активність або взагалі дезактивують діяльність ферментного комплексу, порушуючи таким чином нормальний метаболізм ізолейцину, лейцину і валіну. В результаті цих процесів амінокислоти і побічні продукти їх розпаду накопичуються в організмі. А оскільки високий рівень цих речовин - токсичний для мозку та інших органів, то внаслідок їх накопичення виникають серйозні медичні проблеми.

     Цей розлад має аутосомно-рецесивний характер успадкування. Це означає, дефектний ген розташований на аутосомі і дві його копії (по одній від кожного з батьків) були успадковані дитиною.  Батьки дитини з аутосомно-рецесивним розладом є, як правило, носіями однієї копії дефектного гена, але, переважно, жодних ознак захворювання у них не виявляється. 

<<<

Нове в хворобах

Нове в словничку


Словничок термінів

УсіАБВГҐДЕЄЖЗІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ