Генетичні захворюванняХвороба Фабрі Хвороба Фабрі (відома також як хвороба Андерсона-Фабрі, дефіцит альфа-галактозидази А) є рідкісною спадковою Х-зчепленою рецесивною лізосомною хворобою накопичення, яка може викликати широкий спектр системних симптомів. Хвороба названа на честь одного з її першовідкривачів Йоганна Фабрі. Патофізіологія
Дефіцит ферменту альфа-галактозидази А (а-GAL А, яка кодується геном GLA), який виникає через мутації, спричиняє накопичення гліколіпіду відомого як глоботріаосилцерамід (скорочено GB3, GL-3) у кровоносних судинах, інших тканинах та органах. Таке накопичення призводить до порушення їх нормального функціонування. Мутації ДНК, які є причиною виникнення захворювання успадковуються за рецесивними Х-зчепленим типом. Хвороба уражає гемізиготних чоловіків (тобто, усіх чоловіків), а також гомозиготних і, в багатьох випадках гетерозиготних, жінок. У той час як у чоловіків зазвичай проявляються серйозні симптоми, для жінок характерна варіація перебігу захворювання, воно може бути безсимптомним або призводити до появи важких симптомів. Ця мінливість, як вважають, пов'язана з Х-інактиваційною моделлю під час ембріонального розвитку жінки.
Симптоми
Симптоми захворювання, як правило, вперше проявляються у ранньому дитинстві і зазвичай їх дуже важко зрозуміти. У зв’язку з тим, що хвороба Фабрі рідко зустрічається в практиці лікарів це іноді призводить до встановлення невірного діагнозу. Прояви хвороби, зазвичай, з віком людини погіршуються.
Біль
Біль у всьому тілі або локалізований біль у кінцівках (відомий як акропарестезія) або шлунково-кишковому тракті є характерним явищем для пацієнтів з хворобою Фабрі. Вважається, що акропарестезія при захворюванні пов'язана з пошкодженням периферичних нервових волокон, які передають біль. Біль у шлунково-кишковому тракті, ймовірно, зумовлений накопиченням ліпідів у малих його судинах, що в свою чергу, заважає кровоплину (ішемія кишок), викликаючи біль. Біль у нирках
Поширеним і серйозним наслідком хвороби є ускладнення, пов’язані з нирками. Ниркова недостатність (уремія) може погіршуватись з часом. Протеїнурія (яка може викликати пінистість сечі) часто є першою ознакою ураження нирок. Кінцева стадія ниркової недостатності у чоловіків, як правило, настає у 30-40 річному віці, і є частою причиною смерті. Прояви з боку системи кровообігу
Серцеві ускладнення виникають при накопиченні гліколіпідів у клітинах серця. Вплив на серце з віком погіршується що може призвести до збільшення ризику виникнення серцево-судинних захворювань. Часто у хворих спостерігається гіпертонія (високий кров'яний тиск) і метаболічні зміни (кардіоміопатія). Дерматологічні прояви
Ангіокератоми (маленькі, безболісні папули, які можуть з'являтися на будь-якій частині тіла, але зазвичай з’являються на стегнах, навколо пупка, сідницях, нижній частині живота і в паху) теж є поширеним симптомом. Ангідроз (відсутність потовиділення) є поширеним симптомом на відміну від гіпергідрозу (підвищена пітливість), який зустрічається значно рідше. Крім того, у пацієнтів можуть виникати симптоми подібні до синдрому Рейно разом з нейропатією (зокрема, пекучий біль у кінцівках). Ураження очей
При захворюванні характерними також є ураження очей, а саме помутніння рогівки (також відоме як кератопатія). Кератопатія може проявлятись і у безсимптомних носіїв і повинні бути виключені будь-які інші причини її появи (наприклад, осад препарату в рогівці). Це помутніння не впливає на гостроту зору. Інші симптоми включають кон'юнктивітну аневризму, задню субкапсунальну катаракту, набряк диска зорового нерва, набряк макули, атрофію зорового нерва і дилатацію судин сітківки. Інші прояви
Іншими загальними симптомами захворювання є: втома, невропатія (зокрема, пекучий біль у кінцівках), цереброваскулярні ефекти, що призводять до підвищеного ризику виникнення інсульту, шум у вухах (дзвін у вухах), запаморочення, нудота, нездатність набрати вагу, електролітний дисбаланс, діарея та інші прояви. Діагноз
Хвороба Фабрі діагностується в тому випадку, якщо присутніми є притаманні їй симптоми, а також після аналізу крові з допомогою якого визначають рівень активності альфа-галактозидази. Проте, при встановленні діагнозу жінкам-носіям, він може вводити в оману, через випадкову природу X-інактивації. Хромосомний аналіз гену GLA є найбільш точним методом діагностики, у зв’язку із можливістю визначення багатьох мутацій, які викликають захворювання. Ниркова біопсія може також вказати на наявність хвороби Фабрі, якщо при обстеженні буде визначено надмірне накопичення ліпідів. Природно, що альфа-галактозидаза А (а-GAL А), ймовірно, буде присутня тільки на дуже низькому рівні в крові, особливо у чоловіків. У жінок у зв'язку з моделлю Х-інактивації рівень а-GAL А, як правило, є нормальним, навіть якщо у пацієнта проявляються специфічні симптоми. Sifap (інсульт у молодих уражених пацієнтів) – проект, у якому будуть досліджувати зв'язок між інсультом і хворобою Фабрі. Помилково встановлений діагноз хвороби Фабрі
Педіатри так само як і терапевти часто помиляються при діагностуванні хвороби Фабрі. Лікування
До 2000-го року, лікування хвороби Фабрі було спрямоване на подолання симптомів, які виникають під час прогресування захворювання. У 2001 році почали застосовуватись три напрямки ферментнозамісної терапії (ФЗТ): альфа галактозидаза (Реплагал (Replagal), виробництво Shire) і бета галактозидаза (Фабразим (Fabrazyme), виробництво Genzyme). Лікування шляхом заміни дефіцитного ферменту здійснюється завдяки ін’єкціям кожні два тижні (застосовується найчастіше). Вартість цих препаратів є високою (приблизно $ 250,000 США на рік / пацієнта) і залишається нездоланним бар'єром для багатьох пацієнтів в деяких країнах. Інфузія може здійснюватись самим пацієнтом, медсестрою дома у хворого або в медичному закладі. Ферментозамісна терапія не є панацеєю, але може допомогти нормалізувати обмін речовин і запобігти прогресуванню захворювання, а також уникнути повторення симптомів. Біль при хворобі Фабрі теж втамовується завдяки ФЗТ, проте схеми лікування больового синдрому можуть також включати застосування анальгетиків, протисудомних, і нестероїдних протизапальних препаратів. Згадки про хворобу Фабрі у поп-культурі:
- Доктор Хаус («Повний провал»,2 серія 6 сезону (епізод 113)) центрів для пацієнтів з хворобою Фабрі;
- «Клініка» (My Catalyst, сезон 3 епізод 12) особливості діагностики хвороби Фабрі. <<<
Алькаптонурія
Гістидинемія
Гомоцистинурія
Полікістозна хвороба нирок
Хвороба Вільсона – Коновалова
Cиндром Марфана (Хвороба Марфана)
X-зчеплений іхтіоз
Анемія Фанконі
Аргініносукцинатна ацидурія
Бета-таласемія
Бічний аміотрофічний склероз (частина друга)
Бічний аміотрофічний склероз (частина перша)
Галактоземія
Гемоглобін Е
Гемоглобін С
Гемохроматоз
Глікогенози
Дальтонізм (частина друга)
Дальтонізм (частина перша)
Дефіцит 3-гідкрокси-метил-глутарил КоА ліази
Дефіцит 3-метилкротоніл-коензим А карбоксилази
Дефіцит альфа 1 антитриптисину
Дефіцит бета-кетотіолази
Дефіцит біотинідази
Дефіцит дигідропіримідин дегідрогенази
Дефіцит довголанцюгової ацил-коензим А дегідрогенази
Дефіцит коротколанцюгової ацил-коензим А дегідрогенази
Дефіцит метилентетрагідрофолат редуктази
Дефіцит прекалікреїну
Дефіцит синтетази голокарбоксилази
Дефіцит фактора ХІ
Ентеропатичний акродерматит
Іміногліцинурія
М'язова дистрофія Дюшена
Муковісцидоз
Нейрофіброматоз
Органічні ацидемії
Первинний системний дефіцит карнітину
Перманентний неонатальний цукровий діабет
Перонеальна дистрофія Шарко-Марі -Тута (частина друга)
Перонеальна дистрофія Шарко-Марі-Тута (частина перша)
Пропіонова ацидурія
Псевдополідистрофія Гурлера
Серповидно-клітинна анемія (частина друга)
Серповидно-клітинна анемія (частина перша)
Синдром Ангельмана
Синдром Бартера
Синдром Блума
Синдром Дабіна Джонсона
Синдром Дауна (частина друга)
Синдром Дауна (частина перша)
Синдром Едвардса
Синдром Клайнфельтера-Рейфенштейна-Олбрайта
Синдром котячого крику (5р)
Синдром Кріглера Найара
Синдром Леша-Наяна
Синдром Лойса-Дітца
Синдром Патау
Синдром Прадера-Віллі
Сімейна вегетативна дисфункція
Сімейна гіперхолестеринемія
Тирозинемія
Тирозинемія І типу
Тирозинемія ІI типу
Тирозинемія ІIІ типу
Фенілкетонурія (ФКУ)
Фруктоземія
Хвороба I клітин
Хвороба Гірке
Хвороба Дауна
Хвороба Канавана
Хвороба кленового сиропу
Хвороба Краббе
Хвороба Німана – Піка
Хвороба Тея-Сакса (друга частина)
Хвороба Тея-Сакса (перша частина)
Хвороба Фабрі
Хвороба фон Віллебранда
Хвороба Хантінгтона
Целіакія (частина друга)
Целіакія (частина перша)
Церебротендінальний ксантоматоз
|