Новини генетики

Нещодавно було опубліковано результати двох спільних міжнародних генетичних дослідження, проведення яких вважається важливим кроком до розуміння процесів та причин підвищення артеріального тиску. 

Д-р Мартін Тобін (University of Leicester, Великобританія), який брав участь в обох дослідженнях, заявив: «Це, безумовно,одні з наймасштабніших досліджень , які коли-небудь проводилися у цьому напрямку, і, крім того, – це величезний крок у глобальному співробітництві, а також у розумінні того, чому в одних людей (що належать до певної суспільної групи і ведуть подібний спосіб життя) АТ – нормальний, тоді як в інших – розвивається артеріальна гіпертензія. 

М. Тобін пояснює, що початково, робота була опублікована в Nature Genetics у 2009 році, у ній було описано 13 генетичних варіацій, що пов’язані  з артеріальним тиском та гіпертензією", оцінивши отримані дані, ми зрозуміли, що в подальшому, нам потрібно збільшити об’єм вибірки та враховувати окрім значень систолічного тиску показники діастолічного тиску. Саме ці характеристики були враховані у ході двох нових досліджень, які проводилися у паралельному режимі.

 

Варіації, які впливають на систолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, пульсовий тиск  і середній артеріальний тиск.

Перше дослідження International Consortium for Blood Pressure Genome-Wide Association Studies (GWAS), було опубліковано в інтернет виданні 11 вересня 2011 у журналі Nature  і являє собою безпрецедентну співпрацю 230 вчених на шести континентах, які здійснювали сканування геномів понад 200 000 чоловік європейського походження. Вони визначили 29 генетичних варіацій, які впливають на ВР, 16 з яких, раніше були
невідомі, а 13 вже були ідентифіковані у двох дослідженнях, що проводилися у 2009 році. 

 
Другий документ, був  розміщений в онлайн версії журналу Nature Genetics  11 вересня 2011 року. Опубліковане спільне дослідження проводилося під керівництвом команди д-ра Тобіна, члени якої виявили ще шість нових генетичних локусів, які впливають на значення пульсового тиску та середнього артеріального тиску.

М. Тобін зазначив, що є два основні результати проведеного дослідження.
 

По перше: "Ми виявили, безпрецедентну  кількість нових біологічних шляхів, які можуть допомогти нам краще зрозуміти молекулярні основи артеріальної гіпертензії, а це в свою чергу дуже важливо для розробки та впровадження нових методів її лікування».

Разом з тим автор підкреслює, що виявлення нових методів лікування може тривати досить  довгий період часу, адже в першу чергу необхідно з’ясувати численні проміжні кроки, потрібні для досягнення поставленої цілі.

По-друге, ці генетичні варіації згодом можуть стати важливими факторами для прогнозування ризику розвитку артеріальної гіпертензії.

 
Д-р Ерік Топол (дослідницький інституту Скріппса, Ла-Хойя, Каліфорнія), який не брав участі в жодному з цих досліджень, погоджується із зазначеними вище словами. Саме цей дослідник заявив: "У майбутньому, визначені на цей час 30 геномних варіацій пов’язаних з гіпертонією відкривають нам нові шляхи для медикаментозного лікування, крім того вони можуть допомогти точніше виділити окремі групи осіб з підвищеним артеріальним тиском, відповідно до причини захворювання. Ми сподіваємося, що в найближчому майбутньому, завдяки результатам нашої роботи термін ессенціальна гіпертензія стане маловживаним, - зазначив вчений».

 

Величина генетичного ризику у багатьох випадках вже оцінена, проте користь від використання отриманих даних має бути точно визначена і, у недалекому майбутньому, стати основою для розробки діагностичних та лікувальних рекомендацій.

 

У документах International Consortium for Blood Pressure GWAS було зазначено, що із 16 нових виявлених генетичних локусів пов'язаних  із артеріальним тиском, шість знаходилися на генах, учать яких у формуванні показників кров’яного тиску вже підозрювалася, проте інші 10 локусів знаходилися в абсолютно несподіваних місцях.

Як вважають дослідники, це може дати їм нові підказки щодо процесів, з допомогою яких регулюється артеріальний тиск. Крім того, вчені підкреслюють, що наявність лише однієї з визначених варіацій лише несуттєво підвищує ризик розвитку гіпертонії, проте у тих осіб, у яких є декілька генетичних варіацій ризик значно вищий (ефект потенціювання генетичних варіацій).
 

Саме тому дослідники здійснили оцінку генетичного ризику шляхом об’єднання різних комбінацій і виявили, що в осіб з найвищим, 10% генетичним ризиком, значення систолічного і діастолічного тиску на 5,8 мм рт.ст. і 3,7 мм рт.ст. вищі ніж у тих людей, величина генетичного ризику у яких нижчі 10%.
 

Відповідно, із підвищенням значень генетичного ризику, ймовірність виникнення гіпертонії також пропорційно зростає: так серед тих, хто належав до групи підвищеного ризику гіпертонія спостерігалася у 29% осіб, тоді як це значення серед людей, нижчої групи ризику складало лише 16%. Крім того, значення цього ризику є також достовірним індикатором виникнення ускладнень артеріальної гіпертензії, зокрема, ризику появи захворювань нирок.

 

Проте, поки що ще занадто рано говорити про реальну практичну користь використання знань про ці нові варіації для прогнозування ризику. Адже, як говорить М. Тобін, хоча визначення та оцінка ризику є потенційно корисною, важливість цього методу дещо знижується,у тому випадку, якщо люди знають історію захворювання (анамнез, зокрема сімейний анамнез)", адже в такому випадку, ці варіації не можуть надати багато нової інформації тому, що часто ці варіанти перекриваються, так що іноді вони не несуть багато нової інформації".

Саме тому, дослідник вважає, що занадто рано говорити про практичне використання визначених генетичних варіацій для прогнозування ризику захворювання, адже необхідно провести ще не одне дослідження для визначення багатьох інших аспектів.

Три нові варіації мають протилежний характер впливу на значення систолічного та діастолічного тиску, тобто їх наявність сприяє зниженню артеріального тиску.

 
У другій роботі, було зазначено про виявлення шести абсолютно нових генетичних локуси, які впливають на значення пульсового тиску (різницю між систолічним і діастолічним АТ), а також на середній артеріальний тиск. Ці локуси були визначені після сканування геномів майже 75 000 осіб (на початковій стадії) і 48 000 осіб у процесі подальших досліджень.

 

Одна з визначених варіацій пов’язана як з пульсовим тиском, так і з САТ, крім того, нещодавно у Сх. Азії визначили, що ця генетична особливість пов’язана також зі значеннями систолічного тиску.

 

«Цікаво також зазначити, що три з шести нових варіантів, які впливають на значення пульсового тиску, здається, мають протилежний вплив на показники систолічного та діастолічного АТ», зазначає М. Тобін.

"Потенційно – це дуже цікава особливість, адже розуміння біологічних шляхів, з допомогою яких проявляються генетичні механізми може дати нам дуже важливу, надзвичайно корисну інформацію для подальших досліджень». Підсумовуючи все вище сказане вчені зазначили, що отримані, в ході їхнього дослідження, результати дають змогу суттєво розширити знання про генетичну архітектуру кров'яного тиску та, відповідно, про механізми регулювання пульсовго тиску.

 

До дослідження повинно бути залучено більше осіб не європеоїдної раси.
 

М. Тобін сказав, що обидва дослідження будуть продовжуватися і також будуть проведені за участю не-європейців, у тому числі вихідців Східної Азії, Південної Азії, а також осіб африканського походження.

«Це пов’язано з тим, що ми намагаємося відслідкувати наявність основних наших найцікавіших знахідок (генетичних мутацій) в осіб різного походження» - пояснює автор. І хоча отримані результати, через обмежену кількість людей не європеоїдного походження, можуть вважатися попередніми, проте у нас є всі підстави вважати, що визначені гени впливають на процеси формування артеріального тиску у людей різного походження.