Словничок

 

     Урацил - це одна з азостистих основ, з яких складаються нуклеїнові кислоти. Він мітиться в РНК і разом з аденіном утворює пару основ з допомогою водневих зв’язків. Під час транскрипції ДНК урацил замінюється тиміном (який утворюється підчас метилювання урацилу). Ця заміна проводиться для того, щоб захистити ДНК і підвищити ефективність реплікації ДНК. Урацил може утворити пару з будь-якою основою, все залежить від того, як розташовані молекули на спіралі. Проте, найлегше зв'язок утворюється з аденіном,адже його метильна група знаходиться у фіксованому положенні. Урацил комплементарно зв’язується з аденіном, утворюючи два водневі зв’язки. Урацил може також зв'язуватися з рибозою, утворюючи рибонуклеозид уридин. 

     Використання 

 

     Урацил або його похідні можуть використовуватися як для транспортування ліків, так і у якості лікарського засобу. В результаті реакції взаємодії фтору з урацилом утворюється 5-фторурацил. 5-фторурацил - це протипухлинний препарат (із групи антиметаболітів), який імітує урацил або в окремих випадках тимін у процесі реплікації нуклеїнових кислот, так, як 5-фторурацил схожий на урацил за формою, але хімічна дія цих речовин – різна. Препарат пригнічує ферменти, що задіяні у процесі реплікації РНК, уповільнюючи тим самим синтез РНК і зупиняючи розвиток ракових клітин. 
 

     В організмі людини урацил використовується для синтезу багатьох ферментів, необхідних для нормального функціонування клітин. Крім того, урацил є аллостеричним регулятором і коферментом для здійснення різноманітних реакцій в організмі людини, тварин і рослин. UМP (уридинмонофосфат, УМФ) регулює активність карбамоїл фосфат синтази та аспартат транскабамоїлази урослинах, а також УДФ (уридиндифосфат) та УТФ (уридинтрифосфат) регулюють інші ферменти у тварин. УДФ, що з’єднується з глюкозою регулює конверсію глюкози в галактозу у печінці та інших тканинах у процесі вуглеводного обміну. Урацил також бере участь у біосинтезі полісахаридів і «транспортуванні» цукрів, що містять альдегіди чи альдегідні групи. 
 

   Крім того, урацил підвищує ризик захворювання на рак в тому випадку, якщо в організмі спостерігається сильного дефіциту фолієвої кислоти. Дефіцит фолієвої кислоти призводить до зростання співвідношення деоксиурацилмонофосфататів та деокситимінмонофосфатів та використання урацилу для синтезу ДНК, що сповільнює її синтез.