СловничокТимін Тимін - (Т, Thy) – це одна з чотирьох азотистих основ, з яких складається нуклеїнова кислота ДНК. Як відомо, ці основи позначаються літерами G-C-А-Т або Г-Ц-А-Т (гуанін, цитозин, аденін і тимін) Тимін також відомий під назвою 5-метилурацил. Це піримідинова основа. Як видно з назви, тимін може бути отриманий шляхом метилювання урацилу по 5-му атому вуглецю. У РНК тимін, у більшості випадків замінюється урацилом. У ДНК, тимін (Т) комплементарно зв'язується з аденіном (А) через утворення двох водневих зв'язків, забезпечуючи таким чином структуру двох ниток нуклеїнових кислот. Зв’язуючись з дезоксирибозою тимін утворює нуклеозид дезокситимідину (синонім тимідину). Тимідин може бути фосфорильований з однією, двома або трьома залишками фосфорної кислоти, утворюючи,відповідно, TMФ, TДФ, або ТТФ (тимідин моно-, ди- або трифосфорної кислоти). Одна із поширених мутацій ДНК відбувається за участі двох суміжних тимінів або цитозинів, які, за дії ультрафіолетового опромінення, можуть утворювати димери тиміну, що, в свою чергу, призводить до утворення «поломок» у молекулі ДНК, які порушують процес нормального функціонування ДНК. Тимін також може приймати участь у процесі лікування раку, який здійснюється з допомогою 5-фторурацилу(5-ФУ). 5-ФУ може бути метаболічним гомологом тиміну (у синтезі ДНК) або урацилу (у синтезі РНК). Заміна цих речовин гомологом пригнічує синтез ДНК, а отже і процес активного поділу клітин. Тимінові основи з часом окислюються до гідантоїнів після смерті організму. <<< |