СловничокНуклеотид Нуклеотиди - природні сполуки, з яких, як з цеглин, побудовані ланцюжки нуклеїнових кислот. Також нуклеотиди входять до складу найважливіших коферментів (органічні сполуки небілкової природи - компонент деяких ферментів) та інших біологічно активних речовин, служать в клітинах переносниками енергії. Молекула кожного нуклеотиду (мононуклеотид) складається з трьох хімічно різних частин.
1. Це п'ятивуглецевий цукор (пентоза): - рибоза - в цьому випадку нуклеотиди називаються рибонуклеотидами і входять до складу рибонуклеїнових кислот, або РНК; - або дезоксирибоза (нуклеотиди називаються дезоксирибонуклеотидів і входять до складу дезоксирибонуклеїнової кислоти, або ДНК). 2. Пуринова або піримідинова азотна основа пов'язана з вуглецевим атомом цукру, утворює сполуку, що називається нуклеозид. 3. Один, два або три залишки фосфорної кислоти, приєднані ефірними зв'язками до вуглецю цукру, утворюють молекулу нуклеотиду (в молекулах ДНК чи РНК один залишок фосфорної кислоти).  Азотисті основи нуклеотидів ДНК - це пурини аденін і гуанін і піримідинові цитозин і тимін. Нуклеотиди РНК містять ті ж основи, що і ДНК, але тимін в них замінений близьким за хімічною будовою урацилом. Азотисті основи, і, відповідно, нуклеотиди, які їх включають, в біологічній літературі прийнято позначати початковими літерами (латинськими або українськими/російськими) відповідно до їх назв: - аденін - А (А); - гуанін - G (Г); - цитозин - С (Ц); - тимін - Т (Т ); - урацил - U (У). Поєднання двох нуклеотидів називається динуклеотид, кількох - олігонуклеотидом, множини - полінуклеотид, або нуклеїнової кислотою. Крім того що нуклеотиди утворюють ланцюги ДНК і РНК, вони є коферментом, а нуклеотиди, що несуть три залишку фосфорної кислоти (нуклеозидтрифосфат), - джерелами хімічної енергії, укладеної в фосфатних зв'язках. Надзвичайно велика в усіх процесах життєдіяльності роль такого універсального переносника енергії, як аденозинтрифосат (АТФ). Нуклеотиди входять до складу: нуклеїнових кислот (полінуклеотиди), найважливіших коферментів (НАД, НАДФ, ФАД, КоА) та інших біологічно активних сполук. Вільні нуклеотиди у вигляді нуклеозид моно-, ди-і трифосфату в значних кількостях містяться в клітинах. Нуклеозидтрифосфат – нуклеотиди що містять 3 залишки фосфорної кислоти, є багатий енергією акумулюванню в макроергічних зв’язках. Особливу роль відіграє АТФ - універсальний акумулятор енергії. Високоенергетичні фосфатні зв'язки нуклеозидтрифосфатів використовуються в синтезі полісахаридів (уридинтрифосфат, АТФ), білків (ГТФ, АТФ), ліпідів (цитидинтрифосфат, АТФ). Нуклеозидтрифосфат є також субстратами для синтезу нуклеїнових кислот. Уридиндифосфат бере участь в обміні вуглеводів, як переносник залишків моносахаридів, цитидиндифосфат (переносник залишків холіну і етаноламіну) - в обміні ліпідів. Важливу регуляторну роль в організмі відіграють циклічні нуклеотиди. Вільні нуклеозидмонофосфати утворюються шляхом синтезу або при гідролізі нуклеїнових к-т під дією нуклеаз. Послідовне фосфорилювання нуклеозидмонофосфатів призводить до утворення відповідних нуклеозидтрифосфатів. Розпад нуклеотидів відбувається під дією нуклеотидази (при цьому утворюються нуклеозиди), а також нуклеотидпірофосфорилаз, які каталізують оборотну реакцію розщеплення нуклеотидів до вільних основ та фосфорибозилпірофосфата. <<< |
