СловничокСиндром Бругада Синдром Бругада – це генетичне захворювання, що характеризується порушеннями на електрокардіограмі та підвищеним ризиком раптової смерті. Синдром називається на честь іспанського кардіолога Педро Бругада. Цей синдром є однією із найважливіших причин виникнення синдрому раптової смерті та найчастішою причиною раптової смерті у молодих чоловіків без попередніх ознак серцевих захворювань. Синдром Бругада успадковується аутосомно-домінантним шляхом і пов'язаний з мутаціями в гені SCN5A, розташованому в 3-й хромосомі і кодує субодиницю альфа-натрієвих каналів кардіоміоцитів. Мутації в цьому гені також можуть приводити до синдрому подовженого інтервалу QT (LQT 3) і порушень серцевої провідності.
Особливо поширений синдром Бругада в Таїланді та Лаосі. Хоча зміни ЕКГ, характерні для синдрому Бругада були вперше описані у 1989 році на прикладі хворих, які пережили зупинку серця, проте сам синдром був виділений як окрема нозологічна одиниця, при якій викає раптова смерть внаслідок фібриляції шлуночків (смертельне порушення ритму серця) у 1992 році.
 <<< |
