Публікації : Генетичні захворювання

Резюме:  Досліджено діагностичні критерії у 44 хворих на синдром Марфана (СМ): 27 чоловіків і 17 жінок, віком від 18 до 70 років. Оцінено їх діагностичну цінність та інформативність залежно від наявності чи відсутності сімейної історії.

Встановлено, що у 24 хворих (54,5%) була відсутня родинна історія СМ, а у 20 (45,5%) – родинна історія була присутня. Розшарування аорти було виявлено у всіх прооперованих хворих. Системна оцінка була позитивною у 28 (63,6%) хворих, причому більшість хворих 15 (75%) була з родинною історією. Середній показник системної оцінки склав 8,02±3,57.

Встановлено, що ектопія кришталиків була у 33,3% хворих на СМ з наявною родинною історією і у 8,3% хворих з відсутньою родинною історією. Міопія зустрічалася у 17,2% хворих з родинною історією, а гіперметропія частіше траплялася у хворих з відсутньою родинною історією.

Синдром Марфана (СМ) – генетичне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням серцево-судинної системи, скелету та очей [9,1].

 

Встановлення діагнозу СМ є складним завданням для клініциста і базується на:
 

До 2010 року лікарі користувалися діагностичними критеріями Ghent nosology (1996), що базувалися на розподілі клінічних ознак на «великі» і «малі» критерії за ураженими органами і системами [3, 8].

Критерії Ghent nosology довели свою діагностичну цінність, оскільки нові молекулярні методи, виявили FBN1 мутації у 97% пацієнтів із СМ, діагноз яким був встановлений за критеріями Ghent nosology [7]. Разом з тим критерії Ghent nosology були піддані критиці за недостатнє врахування залежності критеріїв від віку пацієнта, характеру деяких клінічних симптомів, за включення досить неспецифічних антропометричних проявів.

У зв’язку з особливостями перебігу захворювання деякі з діагностичних критеріїв не були в достатній мірі перевірені. Окрім того, якщо діагноз СМ був встановлений невчасно або неправильно – це перешкоджало нормальному життю пацієнта, вело до погіршення якості його життя і було причиною психосоціальних навантажень [5].
 

Автори критеріїв Ghent nosology без сумніву спробували врахувати той факт, що деякі люди з ектопією кришталика, скелетними проявами і навіть FBN1 мутацією мають нижчий серцево-судинний ризик (тобто ризик ураження аорти), ніж це присутньо в класичному СМ.

У критеріях Ghent nosology, недостатньо було інформації про те, як ризик серцево-судинних ускладнень залежить від «великих» в порівнянні з «малими» скелетних проявів. З іншого боку, критерії не давали можливості встановити діагноз СМ у осіб з типовою ектопією кришталика і ектазією аорти на рівні синусів Вальсальви, коли в них відсутні «малі» скелетні прояви або шкірні стрії [2, 6].

Тому у 2010 році були запропоновані нові міжнародні критерії діагностики СМ – revised Ghent nosology (табл. 1).

Таблиця 1
 

(revised Ghent nosology, 2010)
 

* Повинні бути виключені ознаки, які вказують на SGS, LDS, vEDS і проведено відповідне альтернативне генетичне тестування (TGFBR1/2, сироватковий колаген, COL3A1 та інші обґрунтовані генетичні тестування за наявності показань).

 

Нові критерії ключову увагу надають ураженню серцево-судинної системи, а ектазія аорти або розшарування її стінки та ектопія кришталика є найважливішими клінічними ознаками.

Інші серцево-судинні й очні прояви, ураження органів і систем (скелет, тверда мозкова оболонка, шкіра, легені) зібрані в «системну оцінку симптомів і тестів хворого на СМ» (табл. 2), яка допомагає встановити діагноз за наявності ураження аорти, але за відсутності ЕК.

Таблиця 2
 

(Bart L. Loeys, et al., 2010)

* Максимальна сума за системною оцінкою 20 балів (табл. 4). Якщо сума балів ≥7, то це є діагностичним критерієм для встановлення діагнозу СМ.
 

Експерти очікують, що критерії 2010 revised Ghent nosology можуть частково затримувати встановлення діагнозу СМ. Разом з цим такі діагностичні критерії знизять ризик встановлення передчасного або помилкового діагнозу, полегшить обговорення ризиків і рекомендацій з лікування і є легшими у застосуванні [2].

 

Дослідження діагностичних критеріїв у хворих на СМ і оцінка їх діагностичної цінності та інформативності залежно від наявності чи відсутності сімейної історії.

 

 

Обстежено 44 хворих на СМ

Більшість хворих (33) були прооперовані з приводу аневризми висхідного відділу аорти з заміною висхідної аорти і аортального клапана (операція Бенталла). Середній вік на момент операції 38,1±12,6 р.

Усім хворим проводилося детальне клінічне обстеження для визначення виду деформації скелету. Вивчали:
 

Вимірювання грудної аорти не оперованим хворим проводилося з парастернального доступу по довгій осі під час систоли, відповідно до ухвалених стандартів Американського товариства ехокардіографії [10] на рівні фіброзного кільця аортального клапана, синусів Вальсальви, найширшого місця висхідного відділу, поперечного відділу дуги аорти і низхідного відділу аорти.

Для розрахунку Z-Score використовували формулу Корнелла –

Статистичну обробку отриманих даних проводили із застосуванням пакету статистичних програм «STATISTICA for Windows» (версія 7,0).
 

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
 

У 24 хворих (54,5%) була відсутня родинна історія СМ, а у 20 (45,5%) – родинна історія була присутня. Під родинною історією розумілося наявність родича (батьки, діти або сібси), який хворий або має ознаки СМ за 1-4 п. діагностичних критеріїв (табл. 1).
 

Розшарування аорти було виявлено у всіх прооперованих хворих.

У не оперованих хворих

- середній діаметр аорти на рівні синусів Вальсальви склав 4,14±1,48 см,
- показник Z-score – 2,78±3,54. Z-score ≥2 було виявлено у 4 (36,4%) не оперованих хворих.

Тобто критерій діагностики Z-score ≥2 або розшарування аорти був виявлений у 37 (84,1%) хворих, причому у хворих без родинної історії – у 22 (91,7%), а у хворих з родинною історією – у 15 (75,0%) (табл. 3).

Таблиця 3
 

Системна оцінка була позитивною у 28 (63,6%) хворих, причому більшість хворих 15 (75%) була з родинною історією.

Середній показник системної оцінки склав 8,02±3,57.
 

Продовження публікації Ви можете знайти у статті: "Синдром Марфана: нові критерії діагностики, їх інформативність у встановленні діагнозу та прогнозі (частина друга)"