Новини генетики

   Генетик Карлос Бастаменте (Carlos Bustamante) розповів про його стипендію фонду МакАртура, його підхід до популяційної генетики , і плани, щодо використання премії у розмірі 500 000$.

     Генетик Стендфордської Університетської Школи Медицини (Stanford University School of Medicine) Карлос Бастаменте отримав стипендію фонду МакАртура 2010. На протязі наступних 5 років стипендія передбачає перерахування йому 500 000$, які він зможе використовувати як йому заманеться. Бастаманте планує використати ці гроші для продовження праці в сфері популяційної генетики.

     Хоча останнім часом група Бастаменте зацікавлена генетикою людської популяції, проте він не вважає забороненим підхід для вивчення кількох моделей та систем одночасно. «У нас були різноманітні зацікавлення в медичній, еволюційній і популяційній генетиці» розповідає Бастаманте. «На будь якій конференції чи конгресі, ми будемо говорити про людську генетику в один момент, також будемо говорити про собак, потім про корів, потім про рис. Це дуже захоплююче бути в змозі вирішувати всі ці проблеми як одну, використовуючи один науковий підхід».

      Проблеми які він досліджував включають сприйнятливість людини до хвороб, морфологію у собак і стійкість рису до посухи. «На сьогоднішній день це проблеми, по суті, генотип-фенотипового відображення, і ми намагаємося використати те, що ми вивчили в одній системі - під час дослідження іншої» , розповідає Бастаманте.

      Його команда особливо зацікавлена у вивченні собак, оскільки у них спостерігається широкий спектр фенотипових різноманітностей, від чіхухаха до ірландських догів. «Як би ж люди були настільки різноманітні, як собаки, ми б були як двоногими, так і 20-ногими» , розповідає Бастаманте. І, через те, що сучасні собаки і їхні предки вовки існують паралельно і мають швидкі еволюційні зміни, вони є надзвичайно потужною моделлю для генетичних досліджень. Співробітники з інших лабораторій також працювали, щоб розкрити закономірності генетики видів у фенотиповій і еволюційній історії.

      Сьогодні Бастаманте робить спроби для розширення сфери досліджень геному людини. Північна і південна Америки, наприклад, мають сильне змішання популяцій різного походження, і тому, це потенційно значно розширює можливості розуміння закономірностей успадкування складних ознак. Але згідно з Бастаманте, 90 відсотків асоційованих геномних досліджень (GWAS) – які ідентифікують генетичні варіації різних членів тієї ж популяції – виконуються на населенні Європи та/або європейського походження. «Ми вважаємо, що Америка недостатньо представлена в різних дослідженнях, особливо тих, які б враховували етнічну різноманітність. І ми думаємо, що це проблема», розповідає він.