Новини генетики

    Молекулярний аналіз крові пацієнтів з множинною мієломою (це онкологічне захворювання, при якому відбувається безконтрольне накопичення "мієломних" (плазматичних) клітин у кістковому мозку) може передбачити ризик розвитку невропатій, виникнення яких, пов'язано з лікарськими препаратами.
     Генотипування пацієнтів з множинною мієломою може дати змогу визначити тих осіб, у яких можуть виникнути ознаки периферійної нейропатії, яка є побічним ефектом загальних методів лікування цього захворювання.

    Вчені з Інституту дослідження раку (Sutton, Великобританія), отримали зразки ДНК 1495 пацієнтів, хворих на множинну мієлому, вилучені з периферійної крові. Ці зразки були взяті у хворих та здорових осіб при проведенні двох великих клінічних випробувань, під час яких дослідники поєднували результати лікування мієломи з допомогою стандартних методів та з допомогою вживання талідоміду. ДНК виділяли з заморожених білих гранул клітин крові і потім проводили процедуру генотипування.

    Після цього використовували спеціальне ОНП-дослідження для того, щоб визначити зв'язок між периферичною невропатією (TrPN), яка виникає через дію талідоміду та 3404 SNP. Цей ОНП був обраний як такий, що розташований у потрібній функціональній області у межах 964 гену, він охоплює 67 молекулярних шляхів, які, як вважають вчені, беруть участь у патогенезі, який відповідає за результати лікування, і побічні ефекти, пов'язані з мієломою та її лікуванням.

 

     У пацієнтів, які приймали талідомід, було виявлено п'ять ділянок ДНК, які частіше зустрічаються у пацієнтів із нейропатією, ніж у тих, осіб, які не мають цього розладу. ДНК досліджувалося з допомогою НаноДроп Спектрофометра (NanoDrop Spectrophotometer), (NanoDrop Products, Вілмінгтон, США). Необхідно зазначити, що ці регіони є частинами генів, які беруть участь у відновленні, розвитку і запаленні периферичної нервової системи. Для визначення того, чи знайдені гени, були пов’язані з реакцією на препарат, провели схоже дослідження серед пацієнтів, які приймали вінкристин, у ході якого визначили 9 генів, які були більш поширені серед тих пацієнтів, у яких спостерігалася більша схильність до нейропатії. Тобто, результати цього дослідження свідчать, що препарати різного типу викликають нейропатії різними біологічними шляхами. Генотипування проводили з використанням технології Affymetrix Targeted genotyping True-tag array, (Affymetrix, Санта-Клара, Каліфорнія, США).

 

     Гарет Дж. Морган (Gareth J. Morgan), доктор медицини, професор гематології і основний автор дослідження заявив: «Лікарі можуть використовувати цей простий і корисний тест для того, щоб виявити пацієнтів, з високим ризиком появи нейропатії. Пацієнти з груп ризику потрібно тримати під пильним контролем і, можливо, для них необхідно знайти, альтернативні методи лікування, наприклад вживання препарату в менших дозах або використання інших методів лікування, для зменшення побічних ефектів. Отримані знання можуть допомогти нам розробити такі методи лікування, які дали б змогу захистити пацієнтів від нейропатії». Це дослідження також буде мати наслідки для лікування інших типів раку, адже, наприклад вінкристин, широко використовується для лікування гострого лімфобластного лейкозу і лімфоми.

 

     Результати дослідження було опубліковано 1 березня 2011 року, в «Журналі клінічної онкології» (Journal of Clinical Oncology).