На головнуНаписати намКарта сайту

Новини генетики

 
13 / 04 / 2011
Генетичне дослідження GRAVITAS: гомозиготні носії CYP2C19*2 не реагують на високі дози клопідогрелю.
клопідрогель, ІХС, тромбоцити, генетика      Дослідження, яке проводилося в рамках проекту GRAVITAS показало, що вивчення генетичної основи метаболізму клопідогрелю (лікарський антиагрегантний засіб) може дати деяку корисну інформацію для створення ефективної стратегії лікування пацієнтів, яким вже було здійснено аналіз функцій тромбоцитів, про це заявив керівник проведеного дослідження д-р Метью Прайс (Matthew Price) (клініка Scripps, Лa Джолла, Каліфорнія).

    Як заявив М. Прайс на засіданні АНА (American Heart Association) у листопаді 2010 року, GRAVITAS показало, що немає жодної користі від вживання подвійної дози клопідогрелю (150 мг) тим пацієнтам у яких реактивність тромбоцитів різко підвищується після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ). Проте вже в квітні 2011, на науковій сесії Американського Коледжу кардіології М. Прайс представив нове генетичне дослідження, під назвою Інформація Генотипу та Функціональне тестування (Genotype Information and Functional Testing (GIFT)).
 
       Зниження реактивності тромбоцитів пов’язано з кращими клінічними результатами
 
      М. Прайс зазначив, що аналіз того, як функції тромбоцитів при дослідженні GRAVITAS пов'язані з клінічними результатами дає змогу припустити, що зниження реактивності тромбоцитів до рівня нижчого ніж 208 одиниць (PRU), здається, було пов'язано з кращими клінічними результатами. Дослідник сказав, що повний аналіз цих даних буде опублікований і винесений на розгляд на наступному академічному засіданні.
 
     Основні результати дослідження ґрунтуються на взаємозв'язку між генетичними маркерами та реактивністю тромбоцитів, який був помічений під час випробувань. М. Прайс зазначив, що це перше дослідження, яке визначає як інформація, яку несе генотип може впливати на результати аналізу функції тромбоцитів. Проте, дослідник також додав, що для того, щоб більше центрів почали використовувати генетичні тести, необхідно створити такий генетичний тест, який був би простим та давав змогу швидко аналізувати такого типу дані.
 
    При проведенні GIFT було досліджено 1152 зразки крові, отриманих при скринінгу-функцій тромбоцитів та під час дослідження 40 поліморфізмів, в тому числі CYP2C19 * 2, * 3 * 4, * 5 * 6, * 7, * 8, * і 17; ABCB1; та нещодавно відкритого PON1.
 
  Основні результати, які були отримані показують, що пацієнти з одним або двома CYP2C19, при якому втрачається функціональність алелей (*2) взагалі не реагуватимуть на подвійну дозу клопідогрелю. «Ми виявили 11-кратне збільшення ризику, стійкого підвищення реактивності тромбоцитів протягом 30 днів у тих пацієнтів, які гомозиготні за геном CYP2C19 * 2 у порівнянні з тими пацієнтами, які мають дикий тип гена. При цьому, у тих осіб, які мають лише одну нефункціональну копію гена спостерігається 62% збільшення реактивності. Тобто, якщо Ви хочете, знизити реактивність тромбоцитів (отримати гарну фармакодинамічну реакцію) у пацієнтів, організм яких не реагує на стандартну дозу клопідогрелю, варто пам’ятати, що подальше використання дози 150 мг не викличе необхідної реакції у носіїв * 2 генів» - сказав М. Прайс.
 
    Він зазначив, що цей факт вказує на те, що на етикетці (упаковці) клопідогрелю не варто вказувати те, що у разі відсутності потрібної реакції організму при вживанні стандартної дози необхідно вживати дозу 150- мг. Це пов’язано з тим, що ця рекомендація ґрунтувалася на фармакокінетичних / фармакодинамічних дослідженнях, які проводилися за участю всього 10 пацієнтів. «Наше дослідження показує, що стратегія вживання подвійної дози не підходить для носіїв CYP2C19 * 2 алелей і FDA повинна переглянути свої рекомендації щодо застосування досліджуваного препарату», - сказав М. Прайс.
 
   Коефіцієнт ймовірності (95% довірчий інтервал) для реактивності тромбоцитів понад 230 PRU впродовж 30 днів, відповідно до статусу носійства гену CYP2C19*2
   
Група пацієнтів
Клопідрогель 150 мг 
Клопідрогель 75 мг 
Всі алелі нормальні 
1.0
1.0
Втрата функціональності 1 алелі 
1.62 (0.93-2.85)
2.67 (1.48-4.82)
Втрата функціональності 2 алелей 
11.20 (2.02-62.09)
10.55 (1.19-93.57)
 
   М. Прайс також повідомив, що аналіз того, як статус носія CYP2C19*2, пов'язаний з результатами лабораторних аналізів дає змогу припустити, що гірші клінічні результати спостерігаються у тих пацієнтів, у яких обидві копії гена мають порушені функції (вони гомозиготні за цим геном). Однак, цей аналіз проводився на основі лише 14 випадків, саме тому М. Прайс зазначив, що ці результати повинні бути інтерпретовані особливо обережно.
 
   Скориговане співвідношення ризику смерті від серцево-судинних захворювань , MI або тромбозу стента в залежності від генотипу CYP2C19

Група пацієнтів
HR (95% CI) 
Всі алелі нормальні 
1.0
Втрата функціональності 1 алелі 
1.07 (0.91-1.25)
Втрата функціональності 2 алелей 
1.67 (1.09-2.56)
 
     Асоціації з PON1
 
  На відміну від CYP2C19 * 2 результати генетичного дослідження в рамках GRAVITAS, не виявило жодних асоціацій поліморфізму гена PON1 з реактивністю тромбоцитів під час вживання клопідогрелю при скринінгу після ЧКВ або на протязі 30-денного терміну після ЧКВ, а також з аномальною зміною реактивності тромбоцитів після вживання високих доз клопідогрелю.
 
   При дослідженні також не було виявлено жодного зв’язку між посиленням експресії  гену CYP2C19 * 17 зі зниженням реактивності після ЧКВ або з активною реакцією у відповідь на вживання150-мг клопідогрелю.
 
Джерело: www.theheart.org

 

<<<

Нове в хворобах

Нове в словничку


Словничок термінів

УсіАБВГҐДЕЄЖЗІЇЙКЛМНОПРСТУФХЦЧШЩЮЯ

Групи генетичних хворіб

Хвороби обміну білків    Аутосомно-домінантні хвороби    Аутосомно-рецесивні хвороби    Захворювання щеплені з Х хромосомою    Полігенні хвороби    Хвороби обміну вуглеводів    Хвороби обміну ліпідів    Хромосомні синдроми