Новини генетики13 / 04 / 2011
Аналіз крові на ДНК донора покращує виявлення відторгнення Складний молекулярний метод був використаний для дослідження ДНК донора у крові хворих, які перенесли пересадку серця. Цей метод сприятиме ранньому виявленню відторгнення трансплантату. Збільшення кількості ДНК донора у крові реципієнта є однією з найбільш ранніх ознак відторгнення органів, які можна виявити і оцінити за допомогою цифрової мікрофлюідної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Вчені зі Стенфордського університету, медичного факультету (Стенфорд, Каліфорнія, США) розробили передові технології для визначення послідовності геному для вимірювання рівня ДНК донора у крові реципієнта, тоді коли клітини у трансплантованому серці є ушкодженими - на початку процесу відторгнення. Вивчення 39 зразків, отриманих від жінок, яким пересадили чоловіче серце, показало, що рівень Y-хромосоми у крові одержувача значно збільшився у порівнянні з нормою близько 0,5% до 8% під час епізодів відторгнення. Вони також використали існуючий аналіз крові, який ґрунтується на дослідженні експресії профілю 20 генів у крові пацієнта, щоб визначити, чи тіло почало атаку пересадженого органу. Стандартний аналіз крові Allomap проводиться з допомогою XDX Діагностики, (Брісбен, штат Каліфорнія, США). Використання двох методів в тандемі дозволяє здійснити неінвазивний моніторинг здоров'я багатьох пересаджених органів, в тому числі серця, легенів і нирок.
Аналіз безклітинних ДНК, які циркулюють у крові трансплантованого серця реципієнта показав значне підвищення рівня безклітинних ДНК з геному донора в той час, коли незалежно проведена ендоміокардіальна біопсія встановила наявність гострої клітинної відмови в трансплантованому серці реципієнта. Епізоди відторгнення відповідали рівням ДНК донора, які наближалися до 3 -4%, тому, коли пацієнти були успішно проліковані імунодепресантами, кількість ДНК донора у крові знизилась до менш ніж 1% від загального числа вільних ДНК. Висока пропускна здатність розробленого методу секвенування веде до появи універсального неінвазивного підходу для моніторингу здоров'я пересадженого органу.
Результати показують, що безклітинні ДНК можуть використовуватись для визначення рівня органоспецифічного «підпису», який корелює з процесом відторгненням і це вимірювання може бути зроблене на будь-якій комбінації донора і реципієнта. Стефан Квейк (Stephen Quake), кандидат наук, який розробив технологію секвенування, сказав: "Цей підхід, який ми називаємо динаміка трансплантації геному (genome transplant dynamics) або GTD, вирішує давню проблему, яка виникає при трансплантації серця. Це так важко знайти і трансплантувати донорське серце, крім того, раз у кілька місяців лікар повинен здійснювати аналіз його частинки для визначення наявності або відсутності процесів відторгнення".
Верифікація цього методу та подальше впровадження значно спростить процес спостереження за хворими після трансплантації серця, адже це дозволить уникати складної та відносно небезпечної процедури біопсії міокарду.
Результати дослідження було опубліковано 28 березня 2011, в працях Національної академії наук Сполучених Штатів Америки (PNAS).
<<< |