Новини генетики

      Ще в 70-х роках ХХ ст., дослідники, використавши математичні розрахунки прийшли до думки, що останні етапи еволюції людини – які відбувалися протягом минулих 250000 років, або ж з моменту появи сучасної людини, ймовірно, здійснювалися під впливом процесу селективного відбору. Під час відбору, з’являється адаптація та відбувається її швидке поширення серед всього населення, що сприяє еволюції і залишає сліди в геномі людини. Деякі дослідження селективного відбору, у людини та в інших організмів, дають змогу припустити, що саме вони лежать в основі більшості процесів людської еволюції. 

      І тим не менше, професор університету Чикаго Моллі Пжеворскі та її колеги заявили, про те що є досить мало доказів суттєвого впливу селективного відбору на геном людини, саме про це вони нещодавно повідомили в журналі «Science». Використовуючи дані проекту «1000 Геномів», команда виявляла конкретні підтвердження людського розвитку  і шукала поблизу них докази впливу селективного відбору.
 

    "Якщо ви подивитеся на всі зміни в геномі, які, апріорі, швидше за все, будуть нормально функціонувати, то ви не побачите слідів селективних чисток", заявляє М. Пржеворскі. Спочатку це явище дослідниця та її колеги пояснили тим, що селективні чистки не залишають слідів, проте, після більш ґрунтовного аналізу, вони виявили, що це неможливо, адже якби ці еволюційні події відбувалися часто, то їх вплив точно був би помітним.

 

   Тобто, відповідно до результатів цього дослідження, селективні чистки (селективний відбір), майже не впливали на останні етапи еволюції людини, тобто, рушійним фактором еволюційних процесів були якійсь інші чинники, проте, які, на сьогодні невідомо.
 

   «Ми знаємо, що наше дослідження показало, що селективні чистки не здійснили суттєвого впливу на геном людини та її еволюцію, адже вони – досить рідкісне явище, проте, це не дає нам інформації про те, що ж вплинуло на формування людського геному. Ми знаємо, що люди адаптовані до різних умов з допомогою великої кількості механізмів, проте ми не знаємо, як вони вперше пристосувалися», каже дослідниця.

 

   «Так само, як медичні генетики знаходяться у пошуку генетичних варіацій, пов'язаних із ризиком виникнення захворювання, так само може бути, що є багато дрібних, полігенних драйверів, які разом пояснюють еволюційний процес», говорить М. Пржеворскі. Може бути, що основою адаптаційних процесів є зовсім несуттєві, на перший погляд зміни, а не великомасштабні ефекти. Якщо це так, то генетична архітектура адаптації може бути схожа на генетичну природу поширених захворювань».

 

   На противагу людині, докази суттєвого впливу селективного відбору, були помічені на прикладі інших організмів. Співавтор дослідження, яке проводилося в Єврейському університеті м. Єрусалим, Гай Селла (The Hebrew University of Jerusalem's Guy Sella), недавно повідомив у PLoS Genetics , що дослідження плодової мухи дрозофіли Drosophila simulans  вказує на наявність класичного селективного відбору. "В еволюції цих організмів вони займають чільне місце, тобто, їх кількість була достатньою, щоб вплинути на формування геному", говорить М. Пржеворскі. "Ми були дуже заінтриговані цією різницею. Адже у людей не виявлено суттєвих доказів впливу селективного чищення, тоді як у дрозофіли цей вплив присутній".

 

     Команда взялася пояснити цю невідповідність вивчаючи умови (екологію) та історію життя різних організмів, які, як припускають дослідники, могли викликати адаптацію (яка виникає через дію різних механізмів) у цих двох видів. Крім того, дослідники планують дослідити геном шимпанзе, для того щоб вивчити, природу адаптаційних процесів у цього виду та збирати інші дані в цьому напрямку.

 

  «Ці дані, можливо, дадуть змогу пояснити процес людської еволюції», додає М. Пжеворскі, - "Це безпрецедентний набір даних. Навіть набір даних, отриманих при дослідженні Дрозофіли – не такий повний, як у людей». «З падінням цін на тести, які дають можливість секвенувати геном, ми збираємося розширити цей набір даних, та відповісти на поставлені запитання» - заявила дослідниця.